Я знаю й підсвідомо кожен знає...
Я бачила в далекім дивнім сні,
Ніхто з людей на світі не вмирає,
Всі розчиняться, наче цукор в чаї
Без залишку, без осаду на дні...
Мені не страшно те, що всіх страшить...
Я якось в мудрій книзі прочитала,
Дається часу більшості немало,
До декого ж в комплекті йде кресало,
Щоб іскри добувати із душі...
Не вірю в те, в що вірують усі...
Що хтось на хмарі сивий,небоокий
Заніс у плани терміни і строки,
В які на землю відішлють пророків,
Бо кожен сам і джерело, й носій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: Анна Шульке