Йде літо полечком. Радіє.
Усе навколо зеленіє.
Шепнуло, стишивши ходу:
« Я ж обіцяло, що прийду!»
Радіють літу пишні трави,
встеляють шлях весь чебрецями,
й ромашок літечко сипне...
в них квітне сонечко ясне.
Йде літо… весело співає,
усе навколо розцвітає.
В садах вже наливає плід,
всім гріє душу його хід.
Взяли волошок біля річки
і барв у райдуги на стрічки,
для літечка вінок сплели...
й радіють діточки малі.
Сміється літо: «Пам’ятаю!
Всіх вас у річечці скупаю,
візьму у сонця теплоти.
До школи треба ж підрости.»
Йде літо стежкою. Радіє.
Усе навколо зеленіє.
Шепоче, стишивши ходу:
« Я ж обіцяло, що прийду…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2020
автор: Надія Башинська