А я піду у сад де гра струмок,
Присяду на травицю зеленаву
Та і зберу до купки світ думок,
Розкрию дивину оту незнану
Чого ще не торкалася рука
І очі ще не бачили безмежність,
Але чомусь заглянула душа,
Вловивши загадковую бентежність
Там за завісою у далечі світів
Є ті краї де ми ще не ступали
І на землі безмежній і святій
Думками ми з тобою лиш бували
Де неосяжні доли і степи
Все кличуть загадковістю своєю
Та в чарах світанкової роси
Купаємося серцем і душею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик