НЕПОВТОРНІ ЛІТНІ ДНІ.

[b][i][color="#064f6e"]Змогла  напитися  природи...
Немов  води  із  джерела.
Торкнулась  серцем  диво-вроди,
З  відтінком  справжнього  тепла.

Зміцнилась  росами  світання,
В  саду  наслухалась  пісень.
Ловила  промені  останні,
Коли  спливав  за  обрій  день.

Вдивлялась  у  вечірнє  небо,
Та  закохалась  в  маків  цвіт.
Багатства  більшого  не  треба,
Як  досконалий  Божий  світ.

В  дощах  купала  ноги  босі,
А  краплі  чисті,  як  сльоза...
Мені  здається,  що  і  досі
В  вухах  шумить  рясна  гроза.

Землі  торкалася  руками,
Лишився  слід  на  п'ятірні.
Хіба  ж  забудуться    з  роками
Ці  неповторні,  літні  дні...[/color][/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Любов Іванова