Сліди в них не тільки від масок,
Ніяких не буде відмазок -
Усю ніч на ногах і на нервах:
Головне, щоб життя не вмерло.
Білі янголи, білі халати,
Так хотілось би їм літати,
Та навколо - обдерті палати,
І не гріють мізерні зарплати.
Витягати із того світу
Будуть маму, бабусю, чи діда,
За светр, за ноги, за душу,
Як отих, що тонули, на сушу.
І ніби немає в них німбів,
Насправді ж то тільки "ніби".
Червоний на білому хрестик -
Як прапор надії та честі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Miha_Poetry