Молили Бога соняхи в полях,
Як землю грізно покривали гради,
Щоб не забракло ніжності в серцях
В той час, як розривалися снаряди.
Просили, щоб дозволив їм зробитися стіною,
Яка невидимо прикриє від біди,
Щоб не став син сиротою,
Та не втечеш від долі нікуди.
Просили миру, злагоди, любові
Для світу, України й кожної душі,
В той час, як похилились зелені стовбури від крові,
Прикривши листям тіла ще молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Вікторія Воля