На купку попелу падає сльоза
Й до тла уламки щастя догорають,
Переплівшись мов та гнучка лоза,
Журба і лихо душу обпікають
-«Де дім мій, мамо?»- стиха хлипало дитя,
А вона розгублено дивилась в синю даль.
Війна залишила лиш тривожне ниття
І безмежну у серці печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Вікторія Воля