Поміж крон пробивавсь малиновий світанок,
Майорів у краплинах прозорих з дощу.
Дзвенів поклик коси у покосах між бранок,
Різнобарвних квіток й польового хвощу.
Десь кричала ворона про привиди ночі,
Веселив небо жайвір у пісні дзвінкій.
Задивлявсь у волошкові очі дівочі,
Любувавсь їх поставі тендітно-стрункій.
Золотилось колосся на полі пшеничнім,
Де край шляху в розпачі схиливсь маків цвіт.
Крокував в небуття ранок в русі вже звичнім
Та за вчинки життя мало скласти ще звіт.
21.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Валентина Ланевич