ЯК В ОСІНЬ...
А люди падають, як сливи.
А люди сипляться, як лист.
Створити вірус без вакцини... Який же треба мати хист!
До цього вдачу треба мати,
Зчерствілу душу, зимну кров
Бо ж поміж цінностей, сказати,
Все ж переважує... ЛЮБОВ.
А люди падають, мов мухи
Посеред цінностей чужих...
Десь визрів вирід слабодухий
В догоду відчайдушно злих
А люди сипляться, як листя
Невже насправді світ здурів?!
У пейзажиста вмілі кисті
Не доберуть ні фарб, ні слів...
Як в осінь гупають ранети...
Закриті храми у святА
Легені чорні у планети,
У душ - жахлива чорнота.
Н. Карплюк- Залєсова.
22.06.2020
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2020
автор: Надія Карплюк-Залєсова