Колись татусь повернеться додому…

Він  знову  фото  до  грудей  притис  щосили,
 Він  так  бажає  доні  гарних  снів
Аби  вона  і  інші  дітки  в  мирі,
А  він  не  спатиме,  бо  знов  пекельний  бій.

Війна  щодня,  без  сну  і  відпочинку,
Немає  тут  ні  свят  ні  вихідних
Лиш  кілька  слів  у  трубку:
«Спи  дитинко,  а  я  тут  берегтиму  тобі  мир…

Я  повернусь  і  обійму  тебе  щосили
Дивитимусь…  і  слухатиму  сміх,
Бо  ті  моменти,  додають  мені  тут  сили,
Твій  образ  в  серці    -  то  мій  оберіг.

І  не  хвилюй  матусю,  будь  слухняна,
Їй  зараз  важко,  ти  допомагай,
Люблю  всім  серцем,  донечко  кохана,
Чарівних  снів  маленька,  засинай…».

А  сам  не  спатиме,  не  видасть  власну  втому,
Бо  обіцяв,  що  спокій  збереже,
Колись  татусь  повернеться  додому,
І  доню  міцно  -  міцно  обійме.  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2020
автор: Марія Скочиліс