Старий друг

Мов  в  дитинстві  переміряв  всі  калюжі
І  на  ти  поговорив  з  дощем
Як  життя,  як  справи  любий  друже
Як  малий  був  пам'ятаю  ще
Ми  з  тобою  нерозлийвода
Разом,  вдвох,  і  хоч  на  край  землі
Думаю  і  сам  ти  пригадав
Наші  паперові  кораблі
І  річки  вздовж  вулиці  безкраї
І  яскраві  гумові  чоботи
З  ринв  залізних  пісні  водограїв
А  ми  їм  підспівували  потай...

...Знаєш  друже,  я  вже  з'їв  пуд  солі
Мабуть  мушу  як  дорослий  кожен
Вчасно  відкривати  парасолі
Та  буває  втриматись  не  можу
Як  по  шибках  зазвенять  краплини
Забуваю  сивину  на  скронях
Знов  стаю  маленьким  на  хвилину
І  калюжі  міряю  босоніж

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: MC_Yorick