Не дощі то, й не сніги
Вдовам коси вкрили,
Не бурани й не вітри
Постаті схилили...
Їм судилися в житті
І щастя, і горе...
Все було на їх путі
В удовиній долі...
Приспів: Доля удовина,
Пісня солов"їна,
То співа, то плаче,
То стогне, то скаче...
А роки, як зграї птиць,
Летять, не вертають...
Не зникає їхній плач,
Журавлів чекають...
Не вертають журавлі,
Їх війна забрала...
Їхні діточки малі,
Вже й дорослі стали...
Приспів: Доля удовина,
Пісня солов"їна,
Щастям повернулась,
Дітками всміхнулась...
Вони, як журавки,
Діточок плекали,
Якби були крила,
За дітьми б літали...
Не дощі і не сніги
Обличчя вмивають,
Не тумани і вітри,
Коси розплітають...
Приспів: Доля удовина,
Доля сиротлива:
До землі зігнула,
Внуками всміхнула...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: геометрія