НІЧНИЙ ГІСТЬ.
Я не бачу його обличчя, не знаю імені.
Я не знаю в яких галактиках він живе.
Та щоночі, багато рóків вже, сниться він мені,
І щоразу його освідчення душу рве.
Може він мені лестить? Чи й справді такий закоханий,
Що щоночі долає темінь, летить у сни?
І торкає душі моєї своїми нотками,
І я чую, як свіжу пісню бринять вони.
Він стоїть, мов тінь. Він мовчить. Та я чую голос той,
Розумію я всі з несказаних ним словéс,
А коли йде геть - замальовує слід свій золотом,
Його контури бачу я між нічних небес.
З-під пера, його річі птахами злетять крилатими.
Всі слова я зримую, всі їх у рядки складу.
У причинені вікна шепну: Тебе знов чекатиму!
В небесах прочитаю відповідь: Я прийду!
©Н. Хаммоуда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Наталя Хаммоуда