Вона знайома здавна всім:
І дорослим, і малим,
Бо на ліжко простеляють,
На неї спатоньки лягають.
Була набита вона сіном,
Але ще краще, коли з пір"я
І пухова така легка,
Спить на ній навіть принцеса,
Хоча і трохи вередує,
Каже, що горошину чує.
Та м"яко, тепло та надійно,
Як спати ляжеш на...( перину).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський