Із збірки "Срібна місячна доріжка"
Синє небо в вечірні години,
Коли стихне робоча пора,
Пензлем вітру малює картини
На полотнах своїх панорам.
Позавчора - розбурхане море,
Білі чайки на сірому тлі,
Пінні хвилі, застиглі, мов гори,
Де торкається небо землі.
Вчора - гай, синю річку в долині,
Пасма гір у серпанку хмарин,
Попід вербами білі хатини,
І дорогу, що йде під уклін.
Ще колись, пам'ятаю, леваду,
Зачаровані тихі гаї,
І садибу, як в мами і тата,
Де спливли юні роки мої.
А сьогодні під вечір, з'явились
Білорунні ягнята небес,
Проводжають спочити Ярила
В царство снів, міражів і чудес.
Синє небо в вечірні години,
Коли стихне робоча пора,
Пензлем вітру малює картини
На полотнах своїх панорам.
20.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Людмила Григорівна