***

Спокій
безмежний,  наївний,
неначе  дитинний  сон,
ніжно  
сховає  в  обійми...
Знайшлись  ви  в  дощів  сезон.

Зважся
ступити  назустріч
в  ті  кілька  рішучих  слів.
Де  ти
взяла  його,  опріч,
як  з  боєм  в  своїх  богів.

Що  ти  
взамін  віддала  їм?
Самотні  роки  пусті.
Він  став
за  мить  незамінним!
Трикрапками  у  листі

знову
згорають  банальні
гучні  (замовчи!)  слова.
Погляд
несе  всі  зізнання:
із  ним  ти  щораз  жива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Мар’я Гафінець