Закохана жінка у ніжності щира,
У вигинах тіла – п’янка, молода,
Земля веснотепла в дощах розімліла,
В любові надземна у жінки хода.
Щаслива, зігріта розсіює світло
В похмурому небі. Співає дощам.
Витьохкує серце. Мрійлива, погідна:
У погляді сяйво – в блаженстві душа.
Долає рутину невидима сила
Крізь лінії долі до прожилку крил.
Закохана жінка – це втілення дива,
Що дивом лишається в безлічі див.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Серафима Пант