Ідуть дощі безперестанку,
Шумить гроза над нами, вслід.
Сердитий вітер спозаранку
Отару хмар жене на схід.
Малює блискавка рухомі,
Суцільні, ламані гілки.
І доганяє гуркіт грому,
Вода наповнює річки.
Її нам силу не спинити,
Ламає, трощить все за мить
Так ніби Бог сказав: « Ми квити»,
Та серце болісно щемить.
До подій на Буковині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Валерія19