Не кожному вдається народитись,
Коли одна з людських вершин любов,
Біда самій в цім світі опинитись,
Блукати між незвіданих основ …
Казкова жінка, їй би полюбитись,
І не один схилявся, як зустрів,
Та їй нового так хотілось вчитись,
А світ в цей час по своєму дурів …
Щоб жінка - математик і філософ …
Та це й сьогодні чудасія із чудес,
Та ще й закохують у себе коси,
І подих ледь захованих грудей …
Ну хто ж таку та міг би не любити,
Та сірість стежку протоптала не просту,
Кирило наказав за розум вбити,
Погнав на неї дикунів юрбу …
Роздерли на шмаття жіночу вроду,
До слова розуму їм прірву цілу йти,
Про неї ще згадають трохи згодом,
Писатимуть про неї ще віки ….
[i]фото: https://citaty.info/character/gipatiya[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Дружня рука