Як добре, що ми вміємо любити,
І щиро дарувати почуття,
Як добре, що ми можемо творити
Добро на цій землі усе життя.
Що вміємо образи забувати,
Готові, не зважаючи на час
Пробачити й спочатку все почати,
З людьми, що дорогими є для нас.
Як добре, що віддавши не чекаєм
Повернення любові чи добра,
Бо ми не бумеранги запускаєм,
Любов це не предмет, життя не гра.
Як добре, що ми вміємо словами
Дороги будувати між сердець,
А потім тими ж самими серцями
Іти комусь назустріч навпростець.
Напевно, в тім, що вміємо творити
Добро і дарувати почуття,
Серцями йти назустріч, щоб любити -
І є наш таємничий зміст буття.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2020
автор: Sukhovilova