(гумореска)
У Федорка свійська птиця
По гостинці* лазить.
А тут,звідки не візьмися,
Наднесло КамАЗа.
Качка – прямо під колеса,
Справа делікатна.
І Бог зна, чи вже й воскресне,
Бо й не встигла крякнуть.
Тут Федорчиха в хустину
Слізьми ревно плаче:
– Що ж ти робиш, вражий сину?
Віддавай-но качку!
А водій – під ніс їй дулю,
Витяг сигарету:
– Нє реві, отстань, бабуля!
Чєпуха вот ето!
Баба зважила почуте,
І бігом – до хати,
Щоби часом не забути
Новину́ сказати.
– Світ такого ще не бачив,
От, Федорку, чудо!
По-москальськи наша качка
Чепухою буде.
*гостинець – великий битий шлях, шосе
2016 р., збірка "Пегас на ковзанах"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Надія Бойко