Напиши мені вірш
І повір,
Вийде в тебе не гірше.
Ну і що,
Що для інших
Немають ціни
Ці слова?!
Може, хтось знає краще
Й критикує зумисно,
Бо теорія мертва,
А поезія -
Слава Богу жива.
Пригадай заповіти
Прадавніх пророків.
Молитви заримовані
Вже прожили віка:
Карбувалися кров'ю,
Закалялися потом,
А що потім? - питаю.
Головне, що є ти
І є я.
Це кохання важливе,
Хоч є безліч історій, як ця.
Всі по-своєму різні,
Хоч усе це траплялось не з нами.
Із книжок дізнавались чужі імена.
Їм казали: "Не так",
А вони все уперто стирали.
Все стерпіли удвох
І дійшли до кінця,
Хоча вічність ніколи ,
Ніколи, ні-ко-ли,
Почуй, не зникає.
© Богдан Кухта
28.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Kukhta Bohdan