Марина… Ще з народження «Морська» я,
Душа прозора в ліриці до дна.
У ній, бурхливій, хвилі б'ють і грають:
Розхристана, оголена, чудна…
Малюю серцем моря горизонти,
Поезія – між гребенями хвиль,
На дні ж – Ви потаємне не чіпайте –
Залиште почуття зі мною Ви.
Вирує море – я немов дитина.
Літа ж не зупиняються, спішать.
І між людей розчулено-невинна,
На хвилі мчить довірлива душа.
А бриз несе ранкову прохолоду,
Кришталь кохання, прошу, не покинь.
"Люблю" у віршах – мов чуттєва ода,
Тривожать почуття прозору синь.
Каскад зірок.. припливи та відпливи…
Для когось гра, комусь же – усерйоз.
Удвох не знали ми перед розривом,
Що холод почуттів несе норд-ост.
Чутки людські водойму забруднили,
Здавалось, мить – і я у ній тону.
Морській душі усе тепер немиле,
Кохання йшло навік у глибину…
З народження моє ім'я Марина –
Рядок у вірша хвилею веде….
Та особисте у морських глибинах
сховаю потай у надійній скрині
У твані, недосяжній для людей ...
рос. версія
С рожденья имя мне дано «Морская»,
И каждый душу норовит раскрыть до дна.
А в ней, сумбурной – волны бьют, играя,
Как на ладони, в штиль - душа моя видна.
Рисую сердцем моря горизонты,
Поэзию влечет прибрежною волной,
На дне же – сокровенное не троньте –
Пусть чувства вечности останутся со мной.
Плеск моря, его влажное дыханье
Взывает к чувствам - и стоим мы, чуть дыша.
В той неге – и чиста, и первозданна,
Влюбленно-ласкова безбрежная душа…
Несет прохладу бриз нам с упоеньем:
Чистой любви, хрустально -хрупкой - не покинь.
"Люблю" кричат тебе стихотворенья,
Тревожат силой чувств своих морскую синь.
Все изменилось с пенным тем отливом:
Огнем душа сияла под каскадом звезд.
Вдвоем не знали мы перед разрывом,
Что охлажденье чувства принесет норд-ост.
Волной неслась уже молва людская,
Казалось мне, что в этот миг - я утону.
И штормом билась вся душа морская,
Любви роняя чувства с треском в глубину…
С рожденья имя мне дано Марина –
Играет море белой пеною в строке.
И только где-то там, в шелковой тине
Все сокровенное - навеки в сундуке...[/b]
(Фото - интернет.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Білоозерянська Чайка