Болить тобі… Де ж воля та сподівана,
Країно смутку, зраджена, стривожена?
В віках плачами-думами оспівана,
І знову полонянка заворожена…
Одурена, зневажена, покинута,
Крізь час у Всесвіт гіллям маєш зелено.
Бредуть по світу гірко твої сироти,
А ти, самотня, заростаєш тереном.
Брехливих слів облудою розділена.
Любов до тебе знов гріхом наречено -
А блискавиці б’ють у серце стрілами ,
І ти встаєш, розлючена, знівечена.
А ти вставай, ненавистю озброєна,
Якщо любов потоптано, зневажено.
Твої сини, пречисті Божі воїни,
Тебе очистять від підлоти вражої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)