Я чекаю тебе, коли квіти збирають ще роси
Та розкішна верба ополіскує довгії коси
І шепоче трава, ніби також на когось чекає,
Мовби книгу життя вітерець мелодійно листає
Я чекаю тебе, коли промінь торкається вроди
Ніжна, літня краса заколихує подихом води,
Коли місяць пливе, обіймаючи трепетно зорю
Та усеє живе вимальовує справжнюю долю
Я чекаю тебе, коли осінь золотить листочки
І тендітну красу додає так уміло в рядочки,
Як із вітром кружляє в танку до нестями
Кожен день додає неповторнії гами
Я чекаю тебе, коли сніг замете всі дороги
І покриє мороз найрідніші у світі пороги,
Коли злива піде і вже змиє останні слідочки
І той смуток вкладе у мої незабутні рядочки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик