Бува життя дарує нам розлуки
Загартувати хоче назавжди,
А ти ві сні цілуєш мої руки,
Кохані перечитуєш листи
Шукаєш між рядочками мій подих,
Яким насолодитися не міг,
Закривши очі - уявляєш дотик
Отих розкішних і чарівних вій
Ось і розчуливсь, у тенетах суму,
Ковток повітря подих перейма
Та все гадаєш незабутню думу,
Що вже без мене у душі зима
І лиш листи, і теплий, ніжний спогад
Все зігрівають мило в вечори,
Як ніби дотик той коханий поряд,
Що залиша приємнії сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик