Де тільки липа не росте: в лісах, садах,
В розкішних парках, на бульварах, дачах.
Повітря, мов купає в запашних медах,
Тонкий там аромат від липодару.
Суцвіття липове колише вітерець.
Рясне квітує зверху і донизу.
У ньому колір сонця, мов добра вінець.
Зеленувато-світле листя й сизе.
Борідками ніжно торкається жилок.
А крона густа. У квітах - "горішки".
Під липовим деревом хочеться жити,
Вдихати медовість літа у тиші.
(Світлина моєї липи на дачі)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)