Знов голосні Ні, це не сни
Літа пісні,- Чую з імли
Вітер співає... Я пісні літні...
Струни густі Линуть думки
Щодень при дні, В давні роки,
Серця торкають... В дитячі мрії...
Я без мети
Готова йти,-
На поклик пісні...
Місяць вгорі,
Зорі ясні,
Думки навісні...
Та все ж вже ніч Вийду надвір
Іде навстріч, На поклик зір,
Ніби з туману... В вечірню пору...
Як світлотвір, Тягне мене,
В небо до зір, Кудись жене,-
Вводе в оману... Зі свого двору...
Я не боюсь,
Не повернусь
В промінні білім...
Я усміхнусь,
І зупинюсь
Під пишним гіллям...
Стежку свою Та чую я
Не промину, Пісні й у сні,
Вернусь до хати... В своїм томлінні,
Сповнена мрій Подих вітрів,
Й нових надій, Трепет лісів,
Я ляжу спати... Літа зомління...
Літні пісні
Ще голосні
Вітрів пестливих,
Щебет птахів,
Трепет степів,
Жду днів щасливих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: геометрія