Я посміхаюся світу,
А він мені каже «бувай».
Як можна отак без привіту
Покласти моїй долі край!?
А я ж хочу бути щаслива
І з часом щоб аж до зірок!
«Диви-но яка ти мрійлива,
Купи в лотереї квиток».
І що з тим квитком, куди далі?
Агов, я не знаю де йти!
Ти, замість читати моралі,
Вже міг би хоч раз помогти…
«Я скажу зараз чітко і гучно, -
Відповів мені виразно світ:
Ти весь час посміхаєшся штучно
Я не хочу казати «привіт».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Tina Volnikova