Мовчиш? Нема чого сказати?
А так красиво медом поливав, свої слова, обіцянки, поради, що весь мій світ на тобі клином став.
Тоді був листопад. Я пам'ятаю. З дерев вже облетіли всі листки. Я слухала як осінь відлітає ключем у небі, а пройшли роки.
Я думала багато, не повіриш. Я думала всі ночі стільки літ. Чому так сталось? Серце не заміниш. Воно ж тобі дивилося услід.
Чому все так? Бо ми так захотіли. Знайти себе у світі майбуття. Ми як чернетку день у день писали, а озирнулись, то було життя.
GG 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Галина Ганчук