прикипіла розбитим серцем
до рогатих тіней примара_
солов’їного інтермецо
ще тримають підступні чари_
>
передбачена прохолода,
усвідомлене неминуче,
затамований подих згоди_
повний місяць за хмари кручу_
>
бачиш-бійся_ боїшся-маєш
кілька митей до зміни вдачі_
у яру на узбіччі раю
гріх сміється, спокута плаче_
>
шепіт імені_ сніг за комір_
наче каменем з неба в прірву_
перекреслені невідомі
вкрали пам’яті чорні діри_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Ки Ба 1