Тихе море, колисане хвилями,
Засинає вповите в вітрах,
Навіть парус дрімає у затишку
Наче втомлений, вичурний птах…
Ніч на морі казково уквітчана
У мереживне золото хмар,
Так неначе ніким не оспівана,
Хоч у кожнім пробуджує дар…
Вже й полотен написано сотнями,
Безліч створено дум та пісень ,
Щоб оглянути все і прослухати,
То й космічний завершиться день…
Як же хочеться стати хмариною,
А чи чайкою там пролетіть,
Відчуваючи трепет магічності,
В ніч таку окунутись на мить…
Як же добре тут бути людиною,
Відчувати весь шарм і красу –
Море це, зачароване хвилями,
Вплести в пісню й свою не одну.
#поезія_Іванна_Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: Lilafea