Перестало серце битися поета,
Доброї людини, світлої душі.
І не буде більше усмішка нас гріти,
Залишились в спадок нам його вірші.
Нахилили верби так низенько віти,
Роси, наче сльози впали у траву.
Ми могли ще довго успіхам радіти,
А тепер несемо в серденьку журбу.
На кущі вмостилась незнайома пташка,
Може прилетіла то твоя душа.
Нам без тебе друже, дуже, дуже важко,
Пада на долоні і гірчить сльоза.
З'явиться у небі барвами веселка,
Прийде осінь жовта, а тоді зима.
Пам'ять в наших душах , друже не померкне,
Важко так змиритись, що тебе нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)