Яке це щастя – просто бути,
Сидіти в затишку гілля,
Не чути слухом, серцем чути
Помах пташиного крила.
Яка це радість – просто жити,
І споглядати безліч див:
Проміння сонця на блакиті
Й колосся неосяжних нив.
Душі як тепло відчувати
Себе частиною буття
І без слів Комусь казати:
«Спасибі за моє життя!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Нелл Грін