СТОЯЛА СПЕКА

Безвітря,  штиль.  Далеко  «за»
Сягала  спека.
Хоч  грім  гримів,  гула  гроза,
Та  десь  далеко.

Дощі  обходили  цей  край,
Ігнорували.
Сідало  сонце  поза  гай  –
І  знов  криваво.

Хоч  би  краплину,  хоч  би  дві  –
На  ствердлі  груди.
Скликав  у  храм  басистий  дзвін,
Молились  люди.

Суха,  знекровлена  трава
Просила  пити.
Та  нині  крапля  дощова  –
У  дефіциті.

липень  2018  р.,  збірка  "Маруся"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Надія Бойко