Якщо ти бачиш що чиєсь життя пропаще,
Й гадаєш чи надати допомогу,
Допоможи! І допоможеш Богу.
Не залишай! Не залишай напризволяще !
Допоки він не зміряв глибини.
Вважаєш, що не витягнеш з багнюки.
Але, якщо, тобі не лінь подати руку,
Стискай міцніше і тягни, тягни!
Рятуй сміливо ближнього свого́.
Не бійся, що, лише, йому зашкодиш,
Не думай, що і сам по краю ходиш.
Боятися тобі нема чого.
Та ,якщо страх проникнуть мусить в груди,
То бійся, що не встигнеш врятувати!
Мабуть, не варто довго зволікати.
Він є і,вже за мить, його не буде.
Не бійся що і сам ти можеш впасти,
І не лякайся, що загинете удвох,
Бо там де двоє поміж ними Бог,
А з Богом ви не зможете пропасти.
Тож не вагайся щоб комусь допомогти.
А, головне, не будь байдужим.
І станеш ти великим мужем,
І досягнеш високої мети.
Як бачиш - хтось в біді, то краще
Надай йому посильну допомогу.
Не переходь на добре втоптану дорогу,
Не залишай! Не залишай напризволяще!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Ооооо