Роздум про Дашаву

Я  душею  зріднився  з  Дашавов,
Бо  десятки  років  в  ній  живу.
І  горджусь  її  кадрами  і  славов,
Котру  знають  й  в  Європі  таку.

На  теренах  в  нас  сіл  є  багато,
Але  селищ  в  районі  нема.
Та  одне  розляглося,  як  плато  –
Це  Дашава  нам  всім  дорога.

Її  шефи  давненько  назвали
Не  селом,  але  імям  другим.
А  за  те,  що  на  ній  збудували,
Вона  буде  у  славі  все  з  тим.

Чи  то  доля  так  склалась,  чи  люди
Так  підняли  її  до  небес.
Де  не  глянеш,  –  краса  і  усюди,
І  то  дійсна,  а  не  із  чудес.

Бо  і  кадри,  як  маги  правдиві,  -
Всі  з  душею  до  праці  летять.
Через  те  на  ділянках,  на  ниві
І  порядки  в  Дашаві  стоять.

Головним  був  і  є  запівалом
Молодий,  наш  земляк,  -  голова.
Він  за  пояс  заткне  і  бувалих,
Видно  вдача  у  нього  така.

Не  хвалю  я  те  все  риторично,
Хоч  Дашаву  люблю  як  свою.
Де  закладено  в  ній  історично,
Що  Дашава  все  перша  в  ряду.

На  останок  скажу  вам  у  слові,
Що  то  кадри  рішають  усе.
Бо  як  дійсно  вони  є  фахові,
То  і  успіх  скрізь  гарним  буде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2020
автор: Дашавський поет