Лиш ти один і більш нікого,
На довго... - Уяви на мить.
А поруч - й жодного святого...
Що твою душу підкріпить?
Нема пісень, братів повчання
Замовкли, в зібрання не йдуть.
За Біблію - усім карання,
В підпіллі праведні живуть.
І інтернет скрізь відключили, -
Про Бога передач нема.
В газетах - вбили, засудили,
Гонимі вірні за Христа.
По телебаченню - розпуста
І вихваляння лжебогів.
Темрява всюди чорна й густа.
До кого б ти тоді спішив?
Свобода грубощам, насильству,
Наживі, зверхності, брехні.
Ким ти назвався б в тому дійстві?
Христу б служив чи сатані?
Контроль тотальний, заборона
Будь-що робить без "GPS".
Ця дія сатани відома -
Число три шістки. Чи приймеш?
О, брате, сестро, тяжко буде,
Про це говорить Книга книг.
Але Своїх Бог не забуде.
Лиш вірність би Йому беріг.
Чи я встою й ти не спіткнешся?
Тож нині масло підливай! -
Говорить Дух Святий, й візьмешся
Від горя й мук у дивний рай.
Покличеш Богу й Він озветься,
Ти наодинці будеш з Ним.
Коли ховатися прийдеться, -
Сховає в тіні Своїх крил.
О, Церкво Божа, нині в небо
Усе єство своє скеруй.
Ісус за гріх вмирав, за тебе.
Бажай Його, шукай, цінуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2020
автор: Лілія Мандзюк