Валентині Анатолівні Яроцькій
До дня народження:
Ще змалечку, у день Купала,
Свій день народження справляла.
Відкрита хата для гостей –
Багато в дім ішло дітей.
З верби «купайло» вам вставляли,
Цукерками те прикрашали.
Квіток збирали польових:
Духмяних, ніжних, запашних.
В пучечки нитками в’язали
І на «купайло» прикріпляли.
А хлопці будуть як ламати,
Кропиви в квіти ті додати.
А перші вишні, ті – червоні,
Що аж сіяли на долоні,
Нитками в кетяги сплітали –
Вони «купайло» прикрашали.
І вже, залежно від погоди,
Тривали дійства й хороводи
Навкруг «купайла» аж до ночі,
Допоки зірка перша в очі
Пускала ніжний промінець.
Всі розуміли, що – кінець:
Пора «купайло» розбирати,
Вінки на воду ще пускати
І свою долю закликати.
Пройшло з тих пір чимало літ
Купала знову до воріт
Прийшло і стукає у двері.
І до святкової вечері
Чекаєш знову на гостей.
І вже тепер своїх дітей
Ти вчиш « купайло» прикрашати.
А всі спішать тебе вітати.
Нехай здоров’я через вінця
У твоє тіло ллється й ллється.
Хай щастя й радості багато
Завжди ідуть у твою хату.
Хай посмішки й дитячий сміх
Наповнять дім й для вас усіх
Всміхається щасливо доля,
Й щоби всього було доволі.
Щоб молодий не в’янув цвіт,
Бажаю Многа, Многа літ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2020
автор: Ольга Калина