Як смолу розпечену, тýгу
У дірку лиє собі душа,
Бо почуваєшся, серед лугу,
З кубельця викинутим, пташам —
В житті не кожен живе "на совість" —
Тобі це дико. Ти — вірний птах.
Долає відчай — летиш до сонця,
Воно осяє тобі твій шлях.
Якщо колись тобі чемна доля
Підкладе у колеса хмиз, —
Розведи вогонь серед поля —
Най горить!
А сама —
Борись!
09.07.2020 00:8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Аліна Шевчук