Милиці й матрац на смітнику,
Пам'ятник життю, яке минуло...
Ще підлога, певно, не забула
Ту ходу, повільну і важку...
Стіни ще несуть в собі тепло...
У кутку живе відлуння сміху...
Кіт з диваном розмовляють тихо,
Плющ в скорботі опустив чоло...
Двері, як почесні вартові,
Непорушні по місцях, суворі...
Й байдуже вікну, що там, надворі,
Хтось дві лави встановив нові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Анна Шульке