Стук-тук дятел на сосні,
Сипле шишки до землі.
Ще суха галузка тихо
Полетіла вниз на лихо.
Під сосниною грибок,
Полюбляв він холодок.
І слимак горне траву,
Не відвернеш дежавю.
Сойка щось кричить гаркаво,
Сонце світло ллє лукаво.
Крізь гілля пряжу пряде,
Павутиння золоте.
Шле тепло всьому живому,
Забирає з душі втому.
Джміль в дзвіночку разом "дзень",
Веселять піснями день.
Верес пахне так медово,
Над ним небо бірюзово
Парусиновою парасолькою
Розпростерлось, мов пором,
Що єднає береги,
Щоби сила й до снаги.
Щоб життя не в борг було
Та луною в ліс не йшло.
09.07.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Валентина Ланевич