Дивні бджілки роєм кружать,
В сотні волонтерській служать.
Трударі! – Не присідають,
Сіль незнаної борні!
Тут вони по власній волі,
Не жаліються на долі,
За країну рідну дбають,
Наче янголи земні!
Милі мордочки пухнасті,
Гарні тельники смугасті,
В їхніх се́рденьках турботно
Б'ється, ніби пульс, Майдан!
І якщо жахи́ почнуться,
Ручаї в один зберуться,
Світлом і добром щедротно
Вкрай наповнять океан!
А коли влетіли кулі,
Злий ведмідь заліз у вулик,
Мирні бджілки обізлились,
По тривозі знявся шквал.
Забриніли дружно крила,
Ескадрилья полетіла,
У ведмежу пащу впились,
Мовби піки, купи жал!
Бджілки пашуть без ротацій,
Зарплатні, піарних акцій.
Зуби стиснули й гарують, ,
Бо війна – не для ниття!
Рядові герої – нині,
Їхнє гасло – Україна.
Соти впевнено будують
Архітектори життя.
Тисячі в тилу постали,
Необхідне відшукали:
Іжу, одягу обнову
Привезуть в реальний строк!
Блокпости минуть уміло,
Хоч і гатять артобстріли.
Допомога буде знову
Хлопчакам на передок!
І не грають патріотів,
А з гітарою з окопів
Співом гарним, точним словом
Піднімають дух бійцям!
А між госпіта́льних звичок
Вій полон, краса косичок,
Як усім давно відомо, –
Мов бальзам чоловікам!
Бджілки жалять паразитів,
Гнид, чиновників-термітів,
У зірках щурів фігури,
Кровопивців і кліщів.
У тилу блощиць в погонах,
Ящерок хибки́х на тронах,
Павуків прокуратури,
Всю вошву́, з усіх боків!
Клопоти в них є і власні:
В сім'ях труднощі невчасні,
Знов батьки хворіють сильно
Та іще п'ятьсот причин...
Дітки і бабу́сі, й мами
Масксітки́ плетуть ночами,
Щоби відсіч дати спільно
Колорадській саранчі!
Часом нерви рве розбиті...
Їх латають: віри ниті,
Струни правди, мрії, зміни
Осяйни́й звитяжний гімн. .
В перемогу хто повірить,
Двері будь-які відчинить,
Про́йде крізь усякі стіни,
Побудує світлий дім!
Оригінал
Удивительные пчелы
Служат в сотне волонтеров.
Неустанные трудяги -
соль невиданной волны.
Здесь они по доброй воле,
и не плачут и не ноют,
спину Родине прикроют
эти ангелы страны.
Симпатичные мордашки,
полосатые тельняшки…
В их сердечках беспокойно
бьет, пульсирует Майдан!
Если вдруг бедой запахнет -
по крупиночке, по капле
ручейки добра и света
соберутся в океан.
2
А когда запели пули
и медведь забрался в улей,
Стая пчелок обозлилась,
по тревоге поднялась.
Зажужжали дружно крылья…
боевая эскадрилья
вереницей жал вонзилась
в медвежачью злую пасть
А в тылу поднялись тыщи
Всё достанут, всё отыщут.
Наших доблестных героев
снарядят, накормят в срок.
Блокпосты пройдут умело,
не смотря на артобстрелы,
и доставят то, что нужно
пацанам на передок.
3
Пчелки пашут без ротаций,
Без зарплат и пиар-акций.
Копошатся, стиснув зубы:
на войне без выходных.
Незаметные герои
«Украина» - вот пароль их,
соты будущего строят,
архитекторыстраны.
Не играют в патриотов,
а с гитарой по окопам
точным словом, звонкой нотой
поднимают дух бойцов.
А в тиши палат больничных -
Плен косичек и ресничек…
Красота, давно известно, -
эликсир для мужиков!
4
Пчелки жалят паразитов,
Гнид, чиновников-термитов,
многозвездных крыс, в лампасах
кровососов и клещей,
тыловых клопов в погонах,
в мантиях хамелеонов,
пауков прокуратуры,
блох и всяких прочих вшей.
У них тоже есть заботы,
дети, семьи и работа,
и родители больные
и ещепятьсот причин.
Мамы, бабушки и дети -
По ночам плетут масксети,
Чтоб отбиться от нашествий
колорадской саранчи.
5
Да, порою рвутся нервы
Их сшивают нити веры,
струны правды, свет надежды,
луч победы над врагом.
Кто в победу страстно верит -
распахнет любые двери
и пройдет любые стены
и построит светлый дом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Юрій Шибинський