Баба каже внуку Вані
(Біля неї той крутився):
-Звички має дід погані –
Гризти нігті десь навчився.
Це так гидко і негарно…
Як від цього відучити?
Скільки прошу, та все марно,
Вже й не знаю, що робити.
-А я знаю! Швидко взувся.
-Є, бабусю, ще надія!
Кудись зник, та вже вернувся,
Розказав про свої дії.
-Вже не вскочить дід в халепу
І забуде дурну звичку:
Я його вставну щелепу
Викинув в глибоку річку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Катерина Собова