Лариса

Скрізь  на  поверхні  символи  й  пророцтва:
Біленьке  личко,  як  у  чайки  пір'ячко,
Стрімких  падінь  з  висот  свідоцтва.
Ім`я  -  це  доля  в  боротьбі  суцільній
З  повітрям  зверху  моря  глибиною
Напевно,  створює  паломництва  мільйонів
Хвиль  в  напрямку  високих  берегів  із  горами.
Коса  ч  ерез  лиман  
тече  у  синє  жовтими  пісками,  
летить  за  вітром  втрачена  птахом  пір'їнка:
тут  на  Кавказі  вмерла  Українка.
Вона  закохана  була  у  світ  і  в  Квітку  кожну,
 а  темряву  освітлювала  творчістю.
Весь  час  боролася  із  Коха  пошестю  
жорстоку  бійку  програвала  повністю.
Байок,  здається,  жодних  не  писала  
і  на  поталу  шукачам  металу
тепер  лежить  чомусь  на  Байковому.
Який  іще  зв'язок  між  Зв'ягеля  руїнами
і  брилами  Сурамської  фортеції?
Напевно,  камінці,  якими  можна  в  мене  кинути
 за  ці  не  дуже  вправнії  сентенції.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: псевдоням