Кущик

Буває  в  світі  щось  і  на  віки...
Принаймні,  це  прийняти  нам  неважко.
Собака  до  відкритої  руки
Завжди  іде...Летить  у  небо  пташка...
Серед  людей  трапляється  і  так,
Що  ти  до  друга  линеш  дужче  й  дужче,
І  раптом  розумієш,  ти  дивак,
А  замість  дуба  дружби,  виріс  кущик.
Сухий,  колючий,  без  листків  й  квіто́к,
Й  шкода  часу́,  і  соромно  за  щирість...
Від  дружніх  посиденьок  і  пліток
Спіши  сховатись  у  своїй  квартирі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2020
автор: Анна Шульке