Калиновий раю, гіркий і безправний,
В тобі – моє серце, крильцятами бабки.
Потоплені коні на тій переправі,
Де жирним КамАЗом поставлено крапку.
Як довго плелося байраками втемну!
Павуча отрута розм’якшує мізки,
І віриться сліпо новому тотему,
І небо кровить під штиком обелісків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Оксана Дністран