***

Напевне,  я    трохи  дивна,  
А  може,  всього  лиш  жива,
Малюю  словами  битви,
Та  кожна  із  них  не  нова.

Будую,  а  потім  руйную,
А  може  усе  навпаки,
Вдягнула  на  серце  збрую,
Малюю  на  ній  квітки.

Чекаю  чогось,  шукаю
Натхнення,  бажання,  мету.
Буває  ще  –  рими  складаю,
Ховаю  між  них  самоту.

Колись  перестану  чекати,
Допишу  разом  всі  казки,
Й  почну  щось  нове  малювати,
Словами  знов  будуть  мазки.
25.05.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Alyana