Несу я завії і бурі сердиті,
і хмару жахливу у вихорах гнану;
несу я життя у спекоту весняну
і погляд дитячий у чистій блакиті.
Несу я печаль у досадах розквітлу,
від болей жагучих бальзами живильні;
несу я у просторі радощі вільні,
і теплу молитву, і прохолодь світлу.
Несу я крило неясної тривоги
і жовтий відтінок осінньої муки;
і всесвіт широкий несуть мої руки,
і темного демона, й демона – в бога.
Христо Ясенов
Аз нося фъртуни и шеметни бури
Аз нося фъртуни и шеметни бури,
и черния облак на вихри безбройни;
аз нося живота на пролети знойни
и детския поглед на чисти лазури.
Аз нося тъгата на тиха досада
и глухия отдих на кремове болни;
аз нося простора на радости волни;
и топли молитви, и светла прохлада,
Аз нося крилото на тъмна тревога
и жълтата краска на мъка есенна;
и нося широка, широка вселена
и тъмния демон и демона — в бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Валерій Яковчук