Мені все лю́дське не завадить.
Виго́ди й затишок люблю,
Але слід, мирних днів заради,
Сьогодні бути на "нулю".
Понівечені де війною
Будинки в селищах, містах
І безперервною стрільбою
Нас ворог нищить у боях!
Їси з ножа де, ніч - в землянках,
І не заснеш від комарів,
І де – то міномет, то танки
Стріляють в наших пацанів.
І тут в котлах багато смілих
Хлопчиськів в землю полягло,
Однак немало і важливих
Подій бентежних тут було.
Тут загартовується в бійні
І той, хто думав, що - слабак,
Як в нього у бою прицільно
Гатив новий російський танк.
І не за книгою, а люто
Реальні тут жахтять бої,
Але тут завше більш розкуто
Збагнеш: де ворог, де свої.
В тилу ж, на стид співгромадянам,
Де вибухів нема й живі сини,
Продався хтось, чи став "усталим",
А хтось – за "дружбу без війни"...
Там феєрверки, ресторани,
Футбол, горішки, пиво там...
А тут лиш обстріли і рани,
Які зали́шилися нам...
Оригінал
Все человеческое мне не чуждо –
Люблю комфорт, люблю уют,
Но мне, похоже, очень нужно
Сегодня находиться тут,
Где покарежены войною
Дома в поселках, городах.
И непрерывною стрельбою
Нас хочет уничтожить враг.
Где ешь с ножа и спишь в землянке,
Где спасу нет от комаров,
И где - то миномет, то танки
Стреляют в наших пацанов.
И здесь, в котлах, так много храбрых
Мальчишек в землю полягло,
Но вместе с тем и много важных
Событий здесь произошло.
Здесь закаляется в сраженье
И тот, кто думал, что слабак,
Когда в него на пораженье
Стрелял новейший русский танк.
Здесь не по-книжному. Здесь — жестче.
Идут реальные бои.
Но вместе с тем здесь много проще
Понять где враг, а где свои.
А там, в тылу, к стыду сограждан,
Где нет разрывов, нет стрельбы,
Один "устал", другой продажен,
Иной за "дружбу без войны"...
Там фейерверки, там веселье,
Футбол, орешки, и пивко...
А здесь обстрелы и раненья,
И все дается не легко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Юрій Шибинський